Updated Жовтень 2026 · ranked by our popularity score (searches, visits and orders for each work) · 354 works by Андре Дерен in our catalogue
Резюме
bathers (1907) is recorded as the most famous painting of Андре Дерен. London Bridge (1906) and Charing Cross from sw (1906) occupy the second and third entries. Of the 354 works by Андре Дерен recorded in the catalogue, the 100 best known are listed below, each entry with its date, the holding museum and a note on the work.
To stand before André Derain's Bathers is to step directly into the exhilarating heart of the early twentieth century art revolution. This painting, executed in 1907, is not merely a depiction of figures by water; it is a pure explosion of color and emotion rendered through the lens of Fauvism. The very air around the canvas seems charged with the energy of bold pigment. Derain, a key figure alongside Henri…
In the heart of 1906, a revolution was unfolding on canvas, and André Derain was one of its most daring architects. His masterpiece, London Bridge, is far more than a mere architectural study; it is a visceral explosion of emotion captured through the lens of Fauvism. While the London fog is traditionally associated with muted greys and somber tones, Derain defies the atmospheric reality of the Thames to present a…
Charing Cross from SW: A Fauvist Symphony of London André Derain’s “Charing Cross from SW” isn't merely a depiction of a London landmark; it’s an explosion of feeling, a vibrant declaration of the Fauvist movement at its peak. Painted in 1906, this artwork captures a bustling scene along the Thames, dominated by the iconic Charing Cross bridge, yet rendered through a lens entirely unique to Derain's revolutionary approach to color…
To stand before André Derain’s Landscape at L'Estaque is not merely to observe a scene; it is to be enveloped by a burst of pure, unadulterated chromatic energy. Painted in 1906, this oil on canvas stands as a vibrant manifesto of the Fauvist movement—a style that dared to liberate color from the shackles of mere description. Here, the natural world of L'Estaque is rendered not with photographic accuracy, but with…
To gaze upon André Derain's Hyde Park is to step directly into the effervescent heart of early 20th-century Parisian life. This painting, executed in 1906, is far more than a mere depiction of an afternoon stroll; it is a vibrant celebration of modern leisure captured through the revolutionary lens of Fauvism. The scene unfolds with an almost palpable energy—a tapestry woven from bold color and dynamic movement. We see figures…
The artwork titled The Turning Road, L'Estaque - (129.5x195) was painted by André Derain. This work was created in 1906. The subject matter is situated in L'Estaque, a location in southern France that has since been subsumed by the city of Marseille.
To stand before André Derain’s "Cypresses" is to step directly into the vibrant heart of early twentieth-century French modernism. This captivating oil-on-panel, dating from 1907, is far more than a mere depiction of a landscape; it is an explosion of color and emotion captured by an artist at the zenith of his revolutionary period. The scene unfolds with a profound sense of natural grandeur: a field dotted with resilient pine…
To stand before André Derain’s Portrait of Madame Paul Guillaume with a large hat is to step directly into the vibrant, charged atmosphere of an early twentieth-century artist's studio. This painting is far more than a mere likeness; it is a meditation on creativity itself. The subject, seated amidst the beautiful chaos of artistic tools—canvases leaning against unseen supports, palettes bearing the ghosts of color—commands our attention with a serene…
André Derain’s “Drying the Sails,” painted in 1905, isn't merely a depiction of a harbor scene; it’s an explosion of color and emotion—a quintessential embodiment of the Fauvist movement. Born from a confluence of artistic influences and a desire to break free from traditional representation, this painting captures a fleeting moment on the French coast, imbued with a raw energy that continues to resonate with viewers today. Derain, alongside Henri…
In the annals of modern art, few moments capture the raw, unbridled energy of a revolution quite like André Derain’s Mountains at Collioure. Painted during the feverish summer of 1905, this masterpiece serves as a vibrant manifesto of the Fauvist movement, a period when color was liberated from the shackles of reality to serve the needs of pure emotion. As one gazes upon this canvas, the eye is immediately swept…
Effect of Sun on the Water, London1906
12
Still Life on the Table1904
13
Harbour of Collioure1905 · Staatsgalerie Stuttgart
14
Black Scarf1935
15
Houses of Parliament at Night, London1906 · Метрополітен-музей
16
Landscape (Blue)1906
17
Landscape near Chatou1904
18
Landscape at Collioure1905
19
The Dance1906
20
Знатність із фруктами1940 · Harris Museum - Art Gallery
21
Cassis
22
Road to Castel Gandolfo
23
Music1904
24
The Houses of Parliament and Westminster Bridge1906
25
Head of a Young Woman1923 · Statens Museum For Kunst
26
Sorrowful Landscape1946
27
Landscape at Cadaques1913
28
Collioure1905
29
Jane keeping an apple1938
30
Martigues1908
31
Harlequin1923 · Statens Museum For Kunst
32
Sitting Female Model, Semi-Nude1933 · Statens Museum For Kunst
33
Boy's Head1914 · Statens Museum For Kunst
34
Portrait of Lucien Gilbert1906
35
The Two Sisters, Statens Museum för Kunst, Cope1913 · Statens Museum For Kunst
36
Landscape near Chatou1904
37
The beautiful model1923
38
Fishing Boats, Colioure1905 · Метрополітен-музей
39
View from the window (The Calvary)1912 · Kunstmuseum Basel
40
Knight on a white horse
41
Boats at Colliure
42
The Lighthouse at Collioure1905 · Музей сучасного мистецтва міста Парижа
43
Nude with Folded Arms1924 · Statens Museum For Kunst
44
Golden age1940
45
Madame Matisse in a Kimono1905
46
The Gavotte1906
47
Portrait of Iturrino, Musée National d'Art Mode1914
48
The Gypsy1926 · Музей сучасного мистецтва міста Парижа
49
Portrait of Madame Derain1923 · Statens Museum For Kunst
50
Head of a Woman1923 · Gothenburg Museum of Art
51
Nude1923
52
Head of a Girl With Black Hair (Femme avec cheveux noir) from Metamorphoses1927
53
Dikran G. Kelekian1924
54
Rita van Leer1928
55
Marie Harriman1935
56
Fishing Boats, Collioure1905 · Музей сучасного мистецтва (MoMA)
57
Landscape1907
58
Still Life with Pipe1911 · Statens Museum For Kunst
59
Pinewood near Sausset-les-Pins1913 · Statens Museum For Kunst
60
Le Phare de Collioure
61
The Last Supper1911 · Art Institute of Chicago
62
Jeune Fille
63
Woman in a Chemise
64
Martigues Landscape1908
65
The road1932
66
Bacchus dance1906
67
The Estaque
68
Road in the mountains
69
The river
70
Back
71
untitled (9936)
72
L'Estaque1906
73
Boats at Collioure1905
74
Landscape in the Ile-de-France1904
75
Харликін і Пієро1924 · Musée de l'Orangerie
76
The Church near Carrières-sur-Seine1909 · Statens Museum For Kunst
77
Portrait of a Man With a Newspaper1913 · Державний музей-заповідник «Ермітаж»
78
Portrait of Alice Derain1921
79
Bougival1904
80
Landscape by the Sea: the Côte d'Azur near Agay1905 · Національна галерея Канади
81
Lucien Gilbert1905 · Метрополітен-музей
82
Baker's hotel1904
83
Bal des soldats à Suresnes, Saint Louis Art Mus1903
84
Fishing Port, Collioure1905
85
Funeral1899
86
The Bridge, view on the river1905 · Музей Тиссена-Борнмізеса
87
Still Life, Bread and Fruit
88
Three Trees, L’Estaque1906 · Ізраїльський музей
89
The Red Sails1906
90
Cagnes1910 · Art Institute of Chicago
91
Landscape
92
The salt ponds of Martigues1908
93
Seated Nude, Back Turned
94
Portrait-of-the-Artist
95
Head of a Woman from the portfolio Metamorphoses
96
Woman Resting Her Head on Her Hand from the portfolio Metamorphoses 2
97
The Sunken Path, L'Estaque1906
98
untitled (4464)
99
untitled (4767)
100
The Old Bridge
The four subjects most frequently represented among these works, each with its best-known example.
The 8 museums that hold the most of the paintings on this page.
| Museum | City | Works by Андре Дерен | Paintings from this list |
|---|---|---|---|
 Statens Museum For Kunst |
Копенгаген | 17 | Head of a Young Woman, Harlequin, Sitting Female Model, Semi-Nude |
 Метрополітен-музей |
Нью-Йорк | 4 | Houses of Parliament at Night, London, Fishing Boats, Colioure, Lucien Gilbert |
 Музей сучасного мистецтва міста Парижа |
Париж | 7 | The Lighthouse at Collioure, The Gypsy |
 Музей сучасного мистецтва (MoMA) |
Нью-Йорк | 4 | London Bridge, Fishing Boats, Collioure |
 Art Institute of Chicago |
Чикаго | 3 | The Last Supper, Cagnes |
 Національна галерея мистецтв |
Вашингтон | 2 | Charing Cross from sw |
 Musee d'Art Moderne de Troyes |
Troyes | 2 | Hyde Park |
 Державний музей образотворчого мистецтва імені А.С. Пушкіна |
Москва | 2 | Drying the Sails |
Select a decade to display its principal painting.
To stand before André Derain's Bathers is to step directly into the exhilarating heart of the early twentieth century art revolution. This painting, executed in 1907, is not merely a depiction of figures by water; it is a pure explosion of color and emotion rendered through the lens of Fauvism. The very air around the canvas seems charged with the energy of bold pigment. Derain, a key figure alongside Henri…
To stand before André Derain’s Portrait of Madame Paul Guillaume with a large hat is to step directly into the vibrant, charged atmosphere of an early twentieth-century artist's studio. This painting is far more than a mere likeness; it is a meditation on creativity itself. The subject, seated amidst the beautiful chaos of artistic tools—canvases leaning against unseen supports, palettes bearing the ghosts of color—commands our attention with a serene…
To stand before André Derain's "Black Scarf" is to step directly into the effervescent, color-drenched heart of early 20th-century Paris. Painted in 1935, this oil on canvas transcends a mere portrait; it is a vibrant manifesto rendered in pigment. The composition immediately arrests the viewer with its bold chromatic choices—the striking contrast between the woman's vivid red dress and the deep mystery of her black scarf. She stands poised, an…
André Derain (1880 – 1954), французький художник, що став одним із ключових фігур у розвитку фівізму – художнього напрямку початку XX століття. Його творчість характеризується яскравими кольорами та експресивним малюнком, що відбиває вплив імпресіонізму та символізму.
bathers (1907). The following entries are London Bridge (1906) and Charing Cross from sw (1906).
27 years: Андре Дерен was born in 1880 and bathers is dated 1907.
bathers, London Bridge, Charing Cross from sw, Landscape at L'Estaque, Hyde Park, The Turning Road, L'Estaque - (129.5x195), Cypresses, Portrait of Madame Paul Guillaume with a large hat, Drying the Sails and Mountains at Collioure. The list above records the date and holding museum of each.
The catalogue records 354 works by Андре Дерен, dated between 1899 and 1946.
Principally in Statens Museum For Kunst (Копенгаген), Метрополітен-музей (Нью-Йорк) and Музей сучасного мистецтва міста Парижа (Париж). The museum table above gives the full distribution.
In 1900s: 45 of the 100 works listed on this page are dated to that period, including bathers.
The earliest dated work listed here is Funeral (1899); the latest is Sorrowful Landscape (1946).
Woman (5), Trees (4) and Landscape (4), out of the 100 works listed on this page.
Олія на полотні, in 25 of the 100 works listed on this page.
Fauvist expressionism, as documented by the works on this page.
Head of a Young Woman, Harlequin and Sitting Female Model, Semi-Nude are among the 10 works on this page in the collection of the Statens Museum For Kunst, Копенгаген.
Yes. Each work listed on this page can be ordered from its own entry as a hand-painted oil reproduction or a fine art print, in a size of your choice.
У 1880 році в Шату, затишному містечку в регіоні Іль-де-Франс, на світ з'явився Андре Дерен. Його дитинство було нерозривно пов'язане з безтурботними пейзажами цієї французької провінції, де природна цікавість до навколишнього світу поступово переростала в глибоке сприйняття природи. Вже до 1895 року він почав самостійно досліджувати мистецтво, намагаючись осягнути візуальну реальність власними очима, не покладаючись на суворі академічні канони. Цей період самостійного пошуку став надзвичайно важливим, адже він дозволив художнику сформувати свій унікальний погляд на світ ще до того, як академічна дисципліна змогла б накласти на нього свої жорсткі рамки.
Проте шлях живописця не був єдиним, що його цікавило. У 1898 році він вирішив здобути більш структуровану освіту, на короткий час присвятивши себе навчанню на інженера в Академії Камілло. Саме в цих академічних стінах його життя здійснило вирішальний поворот: він відвідував уроки живопису під керівництвом Ежена Каррієра, де зустрів Анрі Матіса. Ця зустріч докорінно змінила його долю, відволіктиши від математичної точності інженерії до безмежних експресивних можливостей полотна. Попри сильні амбіції, його творчий шлях був тимчасово перерваний обов'язками громадянина. З вересня 1901 по 1904 рік він проходив військову службу в Коммерсі — період розлуки з мистецтвом, що на деякий час призупинив його стрімкий художній розвиток.
Літо 1905 року принесло раптову, яскраву зміну в життя Андре Дерена та Анрі Матісса. Вони вирушили у спільну подорож до рибальського містечка Коліур — місця, де саме світло, здавалося, вимагало зовсім іншого способу сприйняття. У цьому прибережному оточенні художник почав відходити від традиційних правил репрезентації. Його роботи періоду 1905–1906 років визначалися буйним колористизмом, що шокував тих, хто звик до більш стриманих тонів. Він використовував спрощені лінії та експресивне застосування кольору, щоб вловити саму суть пейзажу, віддаючи перевагу інтенсивним, незмішаним відтінкам замість натуралістичних барв реального світу.
Такий радикальний підхід до живопису викликав бурхливу реакцію з боку публіки та преси. Твори художників викликали настільки сильне здивування, що їх прозвали Les Fauves, або «дикими звірами». Це прізвисько, хоча й мало на меті висміяти їхню м'яку відсутність дисципліни, було з гордістю прийняте самим гуртом. Полотно Андре Дерена в ці роки не намагалося відтворити краєвид з точністю фотографії; натомість він використовував колір як прямий вираз почуттів. Сміливі мазки та приголомшливі палітри ознаменували рішучий розрив із усім, що існувало в мистецтві до того.
У березні 1906 року арт-дилер Амбріз Воллард побачив новий вектор розвитку для художника і відправив його до Лондона. Це не була просто чергова подорож, а цілеспрямоване замовлення — спроба зафіксувати саму суть міста, яке вже давно надихало багатьох митців. Прибувши до англійської столиці, Андре Дерен почав сприймати міський пейзаж крізь призму інтенсивного кольору, віддаляючись від спокійного панорамного споглядання французького замішстя. Він прагнув перетворити енергію мегаполісу на щось емоційне, що відчувається серцем, а не просто фіксується оком.
Протягом цього періоду художник створив серію з тридцяти полотен, присвятивши свою увагу Темзі та монументальній архітектурі міста. Він не намагався відтворити сірі тумани, які зазвичай асоціюються з цією річкою; натомість він використовував сміливі відтінки, щоб передати рух води та силуети мостів. Його бачення міста стало радикальним відходом від атмосферних досліджень попередників. Андре Дерен зосередився на структурній масивності визначних пам'яток та мінливому світлі урбаністичного середовища.
Ці твори стали одними з найпопулярніших у його творчому спадку, адже вони запропонували свіжий погляд на вже добре відомий ландшафт. Зосередившись на Темзі та Тауерському мосту, він вловив відчуття модерності та невгамовної динаміки. Густий мазок фарби та нетрадиційна палітра дозволили йому зобразити місто як живу, дихаючу стихію світла та тіні.
З роками дикі імпульси його юності почали вщухати. Близько 1907 року в його руці та погляді відбулися зміни, і роботи Андре Дерена стали більш суворими. Нестримні кольори, які колись визначали його полотна, поступилися місцем більш дисциплінованому підходу. Цей перехід не був раптовим розривом, а скоріше поступовим рухом до структури та форми. Він шукав іншого роду істини — тієї, що криється у спокійній силі композиції, а не у шокуючій експресії кольору.
У період з 1911 по 1914 рік він увійшов у фазу, яку багато хто називає його готичним періодом. У цей час його інтерес до старих майстрів та класичних форм став більш вираженим. Він відійшов від гучних, незмішаних пігментів своїх ранніх років, шукаючи натомість більш контрольований та інтелектуально виважений спосіб бачення. Це був час пошуків, коли він звертався до самих основ мистецтва, щоб віднайти новий шлях у майбутнє.
Велика війна ще раз змінила ландшафт його життя та мистецтва. Після завершення конфлікту він постав як лідер руху, відомого як «Повернення до порядку». Цей новий класицизм прагнув стабільності та ясності в епоху глибоких потрясінь. Андре Дерен став центральною фігурою цього відродження, допомагаючи спрямувати вектор мистецтва до більш структурованої та традиційної естетики. Його роботи відображали це прагнення до порядку, охоплюючи відчуття незмінності, якого так бракувало в його більш експериментальні роки.
З роками інтереси митця виходили за межі полотна, переносячись у театральний простір. У 1919 році він спрямував свій творчий погляд на сцену, створивши декорації до балету La Boutique Fantasque для «Ballets Russes». Цей вихід у світ сценографії та дизайну костюмів виявив особливе відчуття ритму та видовищності, що ідеально доповнювало його еволюціонуючу естетику. Здатність Андре Дерена приковувати увагу через форму та колір продовжувала визнаватися колегами, що зрештою привело до того, що у 1928 році він став лауреатом премії Карнегі.
Останні десятиліття його життя пройшли під знаком невпинного пошуку нового класицизму — відходу від нестримних імпульсів юності. Він залишався активним у мистецькому світі, навіть коли політичний ландшафт Європи стрімко змінювався навколо нього. Андре Дерен пішов із життя 8 вересня 1954 року, залишивши по собі величезний спадок — творчий шлях, що охопив безліч різноманітних способів художнього вираження.
Відлуння фувістського руху, який Андре Дерен допомагав закладати пліч-о-пліч із Анрі Матісом, простягнулося набагато далі, ніж первинний шок від їхнього вибору кольорів. Зламавши традиційні зв'язки між кольором та фізичним світом, він проклав шлях для структурних інновацій кубізму та емоційної інтенсивності, притаманної модерному експресіонізму. Його невпинний пошук нової візуальної мови означав, що уроки, засвоєні в залитих сонцем пейзажах Коліура, зрештою подорожували на північ, впливаючи на розвиток німецького експресіонізму. Він не просто малював; він допоміг переосмислити саму суть мазка пензля.
Його вплив залишався незмінним для наступних поколінь художників, які прагнули знайти баланс між первісною енергією його ранніх років та структурованою дисципліною пізніших робіт. Навіть коли його власний стиль змістився у бік більш суворого та класичного підходу, радикальний дух його юності продовжував відгукуватися в мистецтві. Він довів, що митець може переходити від диких, незмішаних відтінків своєї молодості до більш контрольованої, інтелектуальної суворості, не втрачаючи при цьому своєї творчої істини. Ця здатність до адаптації гарантувала, що його присутність в історії сучасного мистецтва залишиться незаперечною, навіть коли рухи, які він допоміг породити, еволюціонували у зовсім нові форми.
