Оновлено Жовтень 2026 · за рейтингом нашої популярності (кількість пошукових запитів, переглядів та замовлень для кожної роботи) · 260 робіт Джон Аткінсон Грімшоу у нашому каталозі
Огляд
Згідно з цим рейтингом, Liverpool з Вапінг (1875) є найвідомішою картиною Джон Аткінсон Грімшоу; вона зберігається в Філадельфійський музей мистецтв, Філадельфія. Далі йдуть Ендеміон на Ламбусе (1879) та "Canny Glasgow" перекладається як "Смутний Грлашів". (1887). Цей список базується на 260 роботах Джон Аткінсон Грімшоу у каталозі та містить 100 найвідоміших із них із зазначенням дати, музею, де вони зберігаються, та описом для кожної позиції.
Пориньте в захопливий фрагмент життя XIX століття з емоційною олійною картиною Джона Аткінсона Грімшоу, Liverpool from Wapping. Завершена у 1875 році, ця робота виходить за межі простого міського пейзажу; це атмосферна поезія, втілена в фарбах, що запрошує глядача відчути настрій та енергію вікторіанської Англії.
Пориньте у світ снів та фантазій разом із «Ендеміоном на Ламбусі» — захопливим твором мистецтва, створеним у 1879 році. Цей чарівний шедевр запрошує глядача дослідити його багаті деталі, майстерно поєднуючи елементи фантазії та сюрреалізму для створення спокійної та надприродної атмосфери.
Уявіть собі вечір, коли світло згасає, а місто занурюється в таємничу м’яту. “Canny Glasgow” (1887) Джона Аткинсона Грімшау – це не просто картина; це портал у минуле, сповнений ностальгії, меланхолії та дихання вікторіанського міста. Цей шедевр, що зараз зберігається в Музеї Тіссен-Борнеміса в Мадриді, дозволяє нам зануритися у світ, де промислові досягнення переплітаються з глибоким відчуттям самотності та загадковості. Грімшау, майстерно володіючи секретами передачі атмосфери, створив полотно, яке не просто…
Created in 1880, London, Pall Mall, and Saint James Street by John Atkinson Grimshaw captures a nocturnal urban landscape in oil on canvas. The scene portrays a bustling London street at night, populated by numerous individuals scattered throughout the cityscape. Pedestrians move along the sidewalks and cross the thoroughfare, contributing to the lively atmosphere of the city after dark.
The Custom House, Liverpool, Looking North John Atkinson Grimshaw’s “The Custom House, Liverpool, Looking North” is more than just a depiction of a cityscape; it's a masterful encapsulation of Victorian England’s fascination with nocturnal landscapes and its burgeoning industrial spirit. Painted circa 1880-1890, this oil on canvas masterpiece resides in the Walker Art Gallery, offering viewers an intimate glimpse into Grimshaw’s artistic vision and his ability to convey profound emotion…
In the quietude of 1880, John Atkinson Grimshaw captures a nocturnal moment along the banks of the Thames. Reflections on the Thames, Westminster presents a view from the Embankment, where the city of London stretches out under a heavy, dark sky. The river flows through the center of the scene, acting as a mirror for the scattered lights that define the urban landscape. It is a world of deep shadows…
In this 1893 work, we find ourselves standing on a damp street in London's bohemian quarter. The scene is set in the evening, looking westwards along Lordship Place toward the tower of Chelsea Old Church. There is a certain stillness here, a moment of solitude captured as the light begins to fade. A man walks alone along the wet pavement, his figure a quiet presence amidst the architecture of the…
Lovers in a Wood is an oil painting that depicts a serene woodland path. The scene features two figures, presumably lovers, strolling along a trail. They are surrounded by trees with intertwining branches that create a sense of depth and texture. The composition includes additional figures, such as one person standing near the left edge and another person positioned closer to the right side of the image.
The air feels heavy with the scent of damp earth and lush greenery as a man and a woman wander along a narrow, winding path. They move through a dense, scenic forest where the trees rise tall and thick, their branches interlacing to create a canopy of deep shadows and filtered light. This is a moment of profound stillness, a pause in time where the only sound is the soft…
There is a specific stillness that settles over a harbor once the day's industry has retreated. In this 1879 work, we find ourselves observing the Scarborough coast during those liminal hours when the moonlight begins to claim the landscape. The scene is composed of several vessels adrift upon calm, dark waters, their forms silhouetted against a sky heavy with clouds. A large boat rests toward the right, while smaller vessels…
London, Piccadilly at NIght1885
12
Sand, Sea and Sky: A Summer Fantasy1892
13
Briggate, Leeds1891
14
Moonlight After Rain
15
Old Chelsea
16
November Moonlight
17
Saint Cecilia1862
18
Leeds Bridge1880
19
Moonlight1882
20
Scarborough by Moonlight1876
21
October Gold1889
22
A Golden Beam
23
Moonlight on Lake
24
Humber Docks, Hull1884
25
Battersea Bridge1885
26
Snow and Mist: Caprice in Yellow Minor1892
27
Dame Autumn hath a mournful face1871
28
On the Tees, near Barnard Castle1868
29
Stapleton Park near Pontefract Sun1877
30
Park Row, Leeds1882
31
Scarborough Lights1877
32
A moonlit lane1874
33
Sic transit gloria mundi (The Burning of the Spa Saloon)1876
34
Snowbound1883
35
The Lighthouse at Scarborough
36
a mountain road flood time honister
37
Golden Autumn
38
Autumn Gold
39
Yew Court, Scalby, near Scarborough1875
40
Iris1886
41
Whitby1878 · Yale Center for British Art
42
A Lane In Headingley, Leeds1881
43
View of Southwark Bridge at Night1882 · Ашмолеанський музей мистецтва та археології
44
Barden Tower
45
untitled (3394)
46
Roundhay Lake, Leeds
47
Spirit of the Night AMK
48
The Seven Arches Adel Woods
49
The Old Hall Under Moonlight
50
autumn morning
51
A Manor House in Autumn
52
Luxury
53
In the Golden Gloaming1881
54
Two Thousand Years Ago1878
55
Spirit of the Night
56
Twilight, The Vegetable Garden1869
57
On the Esk, Whitby
58
Landscape in the Lake District
59
Gloucester Docks1890 · Museum of Gloucester
60
Windermere1863 · Yale University Art Gallery
61
Portrait of the artist's wife, Theodosia, as Ophelia1863
62
A Dead Linnet1862
63
Newlay Wood, Horsforth, Leeds1861
64
A House in a Clearing1870 · Minneapolis Institute of Art
65
Knostrop Old Hall at Dusk1870
66
'The Ironbound Shore'1869
67
Bowder Stone, Borrowdale1870
68
Ghyll Beck, Barden, Yorkshire1867
69
Colwith Force1869
70
Poachers1871
71
The Seal of the Covenant1868
72
Evening, Knostrop Old Hall1870
73
Nab Scar, The Lake District1864
74
Landscape with a winding river1868
75
Whitby Harbor1874 · Yale Center for British Art
76
Home Again1877
77
The Heron's Haunt1874
78
Arriving in the hall1878
79
Whitby Docks1876
80
Figure Overlooking Waterloo Lake, Rounday Park, Leeds1872
81
Under The Harvest Moon1872
82
Full Moon behind Cirrus Cloud from the Rounday Park Castle Battlements1872
83
The Chorale1878
84
Elaine1877
85
The Lady of Shalott1875
86
The lotus gatherers1874
87
'Burning Off', a Fishing Boat at Scarborough1877
88
Evening Glow1884 · Yale Center for British Art
89
A Moonlit Evening1880 · Музей Тиссена-Борнмізеса
90
Spirit of the Night1879
91
Fiametta1883
92
An Autumn Idyll1885
93
Liverpool from Wapping1885
94
A Vestal1885
95
In Peril1879
96
Silver Moonlight1880
97
Reflections on the Thames1880 · Leeds Art Gallery
98
Ye Ladye Bountifulle1883
99
Spirit of the night1879
100
Westminster Bridge by Moonlight1880
Чотири найпоширеніші сюжети серед цих творів, кожен з найкращим відомим прикладом.
8 музеїв, у яких зберігається найбільша кількість картин із цього списку.
| Музеї | Місто | Твори Джон Аткінсон Грімшоу | Картини з цього списку |
|---|---|---|---|
 Yale Center for British Art |
Нью-Хейвен | 4 | Whitby, Whitby Harbor, Evening Glow |
 Музей Тиссена-Борнмізеса |
Мадрид | 3 | "Canny Glasgow" перекладається як "Смутний Грлашів"., A Moonlit Evening |
 Walker Art Gallery |
Ліверпуль | 4 | Зображення Титул: «Дом Віктора» Ліверпуль, Вигляд на Північ |
 Museum of Gloucester |
Gloucester | 2 | Gloucester Docks |
 Leeds Art Gallery |
Лідс | 2 | Reflections on the Thames |
 Філадельфійський музей мистецтв |
Філадельфія | 1 | Liverpool з Вапінг |
 Ашмолеанський музей мистецтва та археології |
Оксфорд | 1 | View of Southwark Bridge at Night |
 Yale University Art Gallery |
Нью-Хейвен | 1 | Windermere |
Оберіть десятиліття, щоб переглянути головний витвір живопису цього періоду.
A young woman with long, flowing hair occupies the center of this 1862 composition, her hands cradling a harp. She is captured in a moment of song, directed toward the divine. The setting is defined by a structured, arched doorway that provides a sense of architectural depth behind her. To the left, a bowl rests near the edge of the frame, its purpose perhaps tied to the liturgical or musical…
Пориньте в захопливий фрагмент життя XIX століття з емоційною олійною картиною Джона Аткінсона Грімшоу, Liverpool from Wapping. Завершена у 1875 році, ця робота виходить за межі простого міського пейзажу; це атмосферна поезія, втілена в фарбах, що запрошує глядача відчути настрій та енергію вікторіанської Англії.
Уявіть собі вечір, коли світло згасає, а місто занурюється в таємничу м’яту. “Canny Glasgow” (1887) Джона Аткинсона Грімшау – це не просто картина; це портал у минуле, сповнений ностальгії, меланхолії та дихання вікторіанського міста. Цей шедевр, що зараз зберігається в Музеї Тіссен-Борнеміса в Мадриді, дозволяє нам зануритися у світ, де промислові досягнення переплітаються з глибоким відчуттям самотності та загадковості. Грімшау, майстерно володіючи секретами передачі атмосфери, створив полотно, яке не просто…
The Custom House, Liverpool, Looking North John Atkinson Grimshaw’s “The Custom House, Liverpool, Looking North” is more than just a depiction of a cityscape; it's a masterful encapsulation of Victorian England’s fascination with nocturnal landscapes and its burgeoning industrial spirit. Painted circa 1880-1890, this oil on canvas masterpiece resides in the Walker Art Gallery, offering viewers an intimate glimpse into Grimshaw’s artistic vision and his ability to convey profound emotion…
Liverpool з Вапінг (1875), Філадельфійський музей мистецтв, Філадельфія. Наступні записи — Ендеміон на Ламбусе (1879) та "Canny Glasgow" перекладається як "Смутний Грлашів". (1887).
39 років: Джон Аткінсон Грімшоу народився у 1836, а дата створення Liverpool з Вапінг — 1875.
Liverpool з Вапінг, Ендеміон на Ламбусе, "Canny Glasgow" перекладається як "Смутний Грлашів"., London, Pall Mall, and Saint James Street, Зображення Титул: «Дом Віктора» Ліверпуль, Вигляд на Північ, Reflections on the Thames, Westminster, An Idyll of Old Chelsea, Lovers in a wood, Tree Shadows on the Park Wall, Roundhay Park, Leeds та Lights in the Harbour, Scarborough. У наведеному вище списку зазначено дату та музей, у якому зберігається кожен із них.
У каталозі наведено 260 робіт Джон Аткінсон Грімшоу, датованих періодом з 1861 по 1893.
Переважно в Yale Center for British Art (Нью-Хейвен), Музей Тиссена-Борнмізеса (Мадрид) та Walker Art Gallery (Ліверпуль). У таблиці вище наведено повний розподіл.
У 1870s: 34 із 100 робіт, представлених на цій сторінці, датуються цим періодом, зокрема Liverpool з Вапінг.
Найраніша за датою робота у цьому списку — Newlay Wood, Horsforth, Leeds (1861), найновіша — An Idyll of Old Chelsea (1893).
Boats (9), People (9) та Buildings (9) із 100 робіт, представлених на цій сторінці.
Oil, у 8 із 100 робіт, представлених на цій сторінці.
Romanticism, що підтверджується роботами на цій сторінці.
Whitby, Whitby Harbor та Evening Glow — серед 3 творів на цій сторінці в колекції Yale Center for British Art, Нью-Хейвен.
Так. Кожну роботу, представлену на цій сторінці, можна замовити в окремому розділі як ручну олійну репродукцію або художній принт у будь-якому обраному вами розмірі.
Джон Аткінсон Грімшоу прийшов у цей світ 6 вересня 1836 року, народившись у тесному будинку на Парк-стріт у Лідсі. Він був найстаршим із шестертої дітей Мері та Девіда Грімшоу. Його виховання пройшло в суворій баптистській родині, де батьки заклали міцний релігійний фундамент для всієї сім'ї. Життя в Лідсі було сповнене праці, і ранні роки художника визначалися стабільними, передбачуваними ритмами північного міста робочого класу.
Він не обрав шлях формальної художньої освіти. Натомість він був художником-самоучкою, який покладався на власні спостереження та природне відчуття світла. Перш ніж знайти свій шлях у живописі, він працював клерком на Великій Північній залізниці. У 1856 році він одружився зі своєю двоюрідною сестрою, Френсіс Теодозією Хаббард. Цей період його життя був позначений тихою напругою між стабільністю офісної роботи та непереборним потягом до творчих інтересів.
Його шлях не був легким. Зрештою він залишив посаду на залізниці, щоб присвятити себе мистецтву — рішення, яке викликало занепокоєння у його родини. Попри відсутність професійної підготовки, він виробив особливий спосіб бачення світу, який згодом приніс йому славу. З кожним зміною життєвих обставин він переїжджав між Лідсом та Скарборо, поки врешті-решт не знайшов свій дім у Кностроп Олд Хол.
Народившись у Західному Йоркширі, Англія, Джон Аткінсон Грімшоу ріс у родині, чиє життя було нерозривно пов'язане з постійною, практичною працею. Його батько, Девід, присвятив своє робоче життя служінню громаді, працюючи поліцейським та наймаючись до компанії Pickfords. Це було життя, сповнене рутини та обов'язку, що було надзвичайно далеким від тих тихих, залитих місячним світлом сцен, які згодом принесуть йому славу. Сім'я мешкала в будинку типу «back-to-back» на Парк-стріт у Лідсі — у середовищі, що дало ґрунтовний старт хлопчику, який згодом прагнутиме вловити мінливе світло ночі.
Життя незворотно мчало вперед. У шістнадцять років він залишив школу, щоб розпочати трудовий шлях клерком на Великій Північній залізниці. Це було стабільне, передбачуване існування, проте його інтереси вже тоді тягнули його до чогось іншого. У 1856 році він одружився зі своєю двоюрідною сестрою, Френсіс Теодозією Хаббард, відомою багатьом як Фанні. Цей союз став важливою главою в його особистому житті, коли він намагався збалансувати дорослі обов'язки зі справжніми покликаннями, що починали пускати своє коріння в його душі.
Життя в Лідсі було стабільним, але надто передбачуваним для молодого чоловіка, який працював клерком на Великій північній залізниці. Це було спокійне існування, проте покликання, що шепотіло йому в душі, виявилося занадто сильним, щоб його ігнорувати. У віці двадцяти чотирьох років Джон Аткінсон Грімшоу прийняв непросте рішення — залишити офісну роботу. Він відмовився від безпеки стабільної посади, щоб повністю присвятити себе мистецтву живопису, і це рішення, ймовірно, викликало велике занепокоєння у його родини.
Його шлях у професійне мистецтво розпочався у 1862 році. Під патронатом Лідського філософського та літературного товариства він провів свої перші виставки. Ці ранні роботи зовсім не нагадували ті місячні міські пейзажі, які згодом принесли йому славу. Натомість він зосереджувався на тихих, дрібних деталях природного світу. Він присвячував свій час написанню скромних натюрмортів, з надзвичайною ніжністю фіксуючи витончені форми птахів, фруктів та квітів.
Ці перші роки стали часом пошуку власного шляху. Будучи художником-самоучкою, він відточував свій талант через спостереження, а не через академічне навчання. Хоча його перші сюжети були простими, саме вони заклали фундамент тієї технічної точності, яку він згодом застосує у набагато масштабніших та складніших композиціях. Він утверджував своє ім'я у мистецтві — об'єкт за об'єктом, крок за кроком, через ретельне та витончене відтворення кожної дрібниці.
Підхід Джона Аткінсона Грімшоу до полотна являв собою витончений баланс між математичною точністю та ефірною атмосферою. Його особливу привабливість притягувало те, як світло поводиться в темряві; він присвятив свої зусилля дослідженню нічних сцен міських пейзажів. Щоб досягти рівня точності, що нагадував майже фотографічний, він, як відомо, використовував камеру-обскуру. За допомогою проектора або лінзи, що відкидала зображення на полотно, він міг зафіксувати точну перспективу та найскладніші деталі вулиці чи доку. Цей метод дозволяв йому змапювати складну гру світла й тіні з такою чіткістю, яка вражала багатьох його сучасників.
Його метод роботи з кольором був не менш продуманим. Він часто застосовував техніку скрамблінгу — процес, під час якого на темний підмальовок наносилися легкі мазки жовтою фарбою. Це створювало м'яке, розсіяне сяйво, що імітувало вигляд газового світла або місячного сяйва, яке падає на вологу поверхню. Така техніка була надзвичайно важливою для передачі специфічних текстур його об'єктів: від мокрих бруківки міських провулків до туманного повітря гавані. Його роботи спиралися на цю прискіпливу увагу до деталей, що дозволяло створювати глибокий настрій, не вдаючись до грубих чи надто виразних мазків.
Джон Аткінсон Грімшоу знайшов своє справжнє покликання у тихих годинах ночі. Він став настільки нерозривно пов'язаний із цими темними, залитими місячним світлом сценами, що його часто називали «винахідником ноктюрнів». У той час як багато художників його епохи зосереджувалися на яскравій чіткості денного світла, він спрямував свій погляд на мінливі тіні вечора. Він мав особливий хист до зображення міських сцен, омитих місячним сяйвом, знаходячи відчуття спокою в тому, як світло торкається вулиць міста після настання темряви.
Його нічні пейзажі мали майже фізичну присутність. Він не просто малював темне небо; він втілював саму вологість повітря, роблячи туман і сирість відчутними для кожного, хто дивився на його полотно. У своїх морських роботах він часто відтворював гострі силуети корабельних щогл, що височіють на тлі темніючого неба. Така увага до атмосфери дозволила йому вийти за межі простого зображення реальності, передаючи важке, вогке відчуття гавані в сутінках або прохолодне, вогке повітря прибережного містечка.
Здатність Джона Аткінсона Грімшоу вловити тихий пульс міста, мабуть, найяскравіше проявляється у картині «Ліверпуль з Воппінга», завершеній у 1875 році. Ця робота відкриває перед глядачем індустріальну енергію порту, поєднуючи реалізм із імпресіоністичними мазками пензля, щоб передати невпинний рух доків. Йому вдалося зобразити не лише фізичні споруди будівель, а саму атмосферу води та гамірну діяльність тієї епохи. Це сцена, яка відчувається живою, наповненою важкою, вологою атмосферою Мерсі.
Його інтерес до того, як світло взаємодіє з інтер'єрним простором, привів до створення таких творів, як «Dulce Domum», написаної у 1885 році. У цій роботі він запрошує глядача у стан тихої інтимності, занурюючи його в розкішно прикрашену кімнату, де саме гра світла й тіні визначає настрій. Водночас він був не менш майстерним у зображенні переходу світла під відкритим небом. «На Хемпстедському пагорбі» часто вважають одним із його найкращих шедеврів, зокрема завдяки тому, як майстерно передано зміну світла, коли сутінки розчиняються в ночі. Він мав особливий дар робити плин часу майже відчутним на полотні.
У 1887 році він створив «Canny Glasgow» — полотно, що знаходить певну безтурботність у тінях морської вулиці. Робота зосереджена на взаємодії між темним, хмарним небом та теплим янтарним сяйвом газових ліхтарів, що відбивається від мощеної вологою бруківкою. Вона фіксує особливий, тихий момент самотності в галасливому міському середовищі. Його пізні роки також були сповнені експериментів із різними сюжетами, включаючи сцени з феями та більш різноманітні пейзажі.
До 1870 року Джон Аткінсон Грімшоу переніс своє життя та творчість до Кностроп Олд Холл. Цей переїзд став важливою главою в його пізні роки, коли він утвердився в цьому розлогому баронському маєтку. Хоча його кар'єра була сповнена успіху, останні роки його життя були позначені особистими труднощами. Близько 1880 року він зіткнувся з фінансовими скрутами — періодом, що додав важкого тягаря до його існування як професійного художника.
Кінець настав у жовтні 1893 року. Він помер у Кностроп Олд Хол від раку, який на той час був зафіксований як абсцес. Його відхід залишив порожнечу в серцях родини, які змушені були самостійно керувати справами його спадщини. Щоб забезпечити їх, його будинок та майстерня були продані. Він був похований на цвинтарі Вудхаус у Лідсі.
Вплив його творчості відчували навіть ті, хто вважав себе справжніми майстрами ночі. Один видатний живописець свого часу відверто визнав, що вважав себе «винахідником ноктюрнів», доки не натрапив на місячні пейзажі, створені цим художником із Лідса. Це визнання свідчить про рідкісний талант у захопленні тієї невловимої, мінливої якості світла, яку мало хто міг відтворити з такою точністю. Його здатність передавати вологий, темний дух міської вулиці або глибоку тишу гавані змусила багатьох вважати його одним із найвидатніших майстрів нічних пейзажів в історії мистецтва.
Хоча після смерті художника його слава змінювалася, значне відродження інтересу до його творчості відбулося у другій половині XX століття. Це пробудження знову вивело його спокійні, сповнені меланхолії пейзажі у простір публічного обговорення, дозволивши новому поколінню оцінити його технічну бездоганність. Його особливий підхід до гри світла й тіні вплинув на наступні покоління митців, які прагнули вийти за межі простого фізичного відтворення реальності, намагаючись зафіксувати певний настрій або емоційний стан усередині полотна.
Його вплив залишається відчутним і сьогодні у тому, як сучасні художники працюють із взаємодією штучного світла та природного місячного сяйва. Використовуючи такі інструменти, як камера-обскура, для досягнення надзвичайної чіткості фокусу, він допоміг навести містки між традиційним живописом та новою, що зароджувалася, фотографічною точністю погляду. Його роботи й надалі залишаються вікном у текстури вікторіанської епохи — від вологих бруківлянок лондонських провулків до силуетів корабельних щогл у портових доках.
Можливість побачити його полотна наживо дозволяє глибше відчути те, як він працював зі світлом на вологому бруківці та передавав тонкі текстури місячного неба. Багато його творів і досі перебувають у зібраннях визначних інституцій по всій Великій Британії та за її межами. У Ліверпулі Художня галерея Вокера зберігає кілька його робіт, зокрема зображення доків. Його вплив відчувається і в Сполучених Штатах, де Філадельфійський музей мистецтва тримає один із його шедеврів.
Для тих, хто подорожує Європою, його слід можна знайти в Мадриді, у Музеї Тіссена-Борнеміси. Його здатність захоплювати атмосферу нічного міста також збережена в Музеї мистецтва та археології Оксфорда (Ашмоліан). Ці колекції гарантують, що його особливий погляд на світ залишається доступним для тих, хто прагне вивчити його техніку та ті тихі настрої, які він намагався зафіксувати на полотні.
