Історія та витоки Апперка
Апперк виник у 1690 році як споруда XVII століття, розташована серед м'яких пагорбів Саут-Даунс у Вест-Сассексі, Англія. Цей будинок був збудований для лукавого лорда Грея, якому знадобився складний механізм для підняття води на велику висоту, щоб забезпечити водопостачання маєтку, що височів на вершині пагорба. Червоноцегляна споруда, спроектована у голландському стилі, протягом століть залишається незмінною частиною ландшафту Саут-Гартінг.
У 1747 році маєток пережив значні переломні моменти, коли сер Меттью Фезерстонхау, разом зі своєю дружиною Сарою Летьєльє, придбали будинок та прилеглі землі. Їхнє перебування тут було сповнене тривалих подорожей Францією, Італією та Австрією, що згодом дозволило поповнити колекцію резиденції численними антикварними витворами. Пізніше, у 1780 році, будинок став місцем гучного соціального скандалу, коли сер Генрі Фезерстонхау зробив Емму Гамільтон своєю коханкою, надавши їй котедж на території маєтку.
Лінія спадкоємців власності тривала через різні родини, зокрема через сім'ю Буллок, доки у 1954 році маєток не перейшов у власність Національного фонду (National Trust). Зимою 1887/88 років цей дім став місцем відновлення для Герберта Веллса. Сьогодні будинок залишається об'єктом Національного фонду, зберігаючи соціальну ієрархію та побутові історії, що формували його довге існування.
Архітектура та особливості будівлі
Ця споруда, що має статус об'єкта архітектурної спадщини I категорії, є червоноцегляним будинком, створеним у голландському стилі. Вважається, що його збудував Вільям Талман. Будівля займає стратегічне високе положення в Саут-Даунс — місце, що вимагало винахідливого методу закачування води на велику висоту для потреб дому. Інтер'єр прикрашає золотисто-білий салон, де стіни задрапіровані шовковими парчовими шторами кольору слонової кістки під вишуканою гіпсовою стелею. На горищі ж, наче тихий свідок минулого, застиг телескоп.
Зовнішній вигляд та прибудинкова територія були вдосконалені рукою Гамфрі Рептона, якому було доручено додати колонату портика, молочню та ландшафтний сад. Ці нововведення гармонійно інтегрували будинок у навколишнє середовище. Протягом XIX століття маєток розширився завдяки будівництву окремих прибудов для стайні та кухні, які з'єднані з головним будинком тунелями, призначеними для пересування слуг.
Мистецьські та декоративні колекції
Інтер'єр відображає спадщину сера Меттью Фезерстонхау, чиї придбання в середині XVIII століття визначили характер кожної кімнати. У будинку можна знайти ляльковий будиночок XVIII століття, який пропонує мініатюрний погляд на ту епоху, доповнений крихітними інструментами для розпалювання вогню у крихітних вогнищах. У бібліотеці серед тиші колекції спочивають томи Платона, Вольтера та Томаса Пейна. У салоні золотисто-білі стіни та шовкова парча створюють ідеальний фон для вишуканих полотен. Каміни в усіх кімнатах прикрашені інкрустацією з сиенського мармуру, що зображує легенду про Ромула та Рема.
Колекція включає спортивні картини та срібні кубки з позолотою, що відображають інтереси членів родини, які тут мешкали. Ці предмети зберігаються у своєму оригінальному оточенні, підтримуючи неповтотну атмосферу будинку. Поєднання цих артефактів із мініатюрними витворами мистецтва в ляльковому будиночку створює відчуття безперервності історії. Кожен об'єкт, від масштабних полотен до найменшого виробу зі срібла, залишається нерозривно пов'язаним з історією цього величного маєтку.
